Замкова гора́, Бона

За́мкова гора́, Бона — гора-останець, належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і піднімається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м.

Загальні відомості

Має другу назву — Бона , на честь дружини польського короляЖигмонта І Бони Сфорци, що володіла замком на горі у XVI столітті.

Гора з трьох боків обмежена глибокими ярами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з'єднана з плато.

Складена палеогенними і неогенними відкладами (пісками,пісковиками, оолітовими вапняками), в основі яких — біла писальнакрейда крейдяної системи.

Схили гори вкриті сосновим лісом.

Історія

Галицько-Волинський літопис містить першу письмову згадку про укріплення міста Кременець на горі Замковій, датовану 1227 роком, у зв'язку з тим, що військо угорського короля Андраша II не змогло захопити місто^[1].

Взимку 1240—1241 років місто витримало тривалу облогу татаро-монгольських орд хана Батия, а в 1254 році воно вистояло перед військами золотоординського воєводи Куремси. Але у 1259 році, на вимогу темника Бурундая, волинський князь Василько Романовичзмушений був зруйнувати кременецьку фортецю^[1].

Наприкінці XIV століття волинський князь Любарт збудував на горі новий кам'яний замок^[1].

І тільки восени 1648 року, мало не вперше в історії Кременця, його здобуло і зруйнувало козацьке військо Максима Кривоноса і полковника Филона Джалалія, після чого замок більше не відбудовували.